Віршики до свята 8 березня для бабусі


 Рукавички

А. Костецький
Узимку, в морози, хуртечі й завії
Тебе і мене рукавички зігріють.
А теплі від чого вони і чому?
Скажу вам по щирості: теплі тому,
Що наші ласкаві бабусі і мами
Вплітають тепло своїх рук між нитками.
 
Бабусі
А. Костецький
Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим подихом зігрію
Снігом вибілені коси.
 
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов зимові візерунки
На замерзлій з ночі шибі.
 
Бабусині казки
В. Зінченко
У бабусі руки вмілі,
А казки чудові, милі.
Миготять в повітрі спиці,
За клубочком скаче киця.
А нитки все в'ються, в'ються,
А казки рікою ллються…
Ляжу в ліжко, та не спиться –
Нову казку в'яжуть спиці.
 
 
Два сонечка
Богдан Данилович
Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось, 
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.
 
 
Бабусині руки 
Лев Квітко
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми,- скажу вам, - з нею 
В усьому заодно.
Така моя бабуся – 
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!
 
 
Бабуся
З ранку і до ночі
Трудиться бабуся.
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити, підмітати, - 
Я сама скоренько
Приберу кімнати.

Еще смотрите: