Віршики до свята 8 березня для мами


 Перше слово

І. Січовик
Коло, риску, закорлючку
На папері пише ручка.
Все з'єдналось загадково
І з явилось перше слово.
Здогадайтесь, яке саме?
Наймиліше в світі – мама.
 
Мама
В. Гринько
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамонька,
Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
 
Гарне слово
К. Перелісна
Мама! Мама – гарне слово!
Тільки скажеш – все готово!
- Мамо, кашки! – кашка є.
- Мамо, чаю! – вже наллє.
- Мамо, спати! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
- мамо, ніжку зав'яжи!
- Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! Гарне слово. 
Тільки скажеш – все готово!
 
 
Тільки мама
В. Лучук
- Я на ковзанку піду!
- А коли ж до хати?
Тільки мама може так
Лагідно спитати.
На ходу сніданок з їм.
- Так не слід робити.-
Тільки мама може так
Лагідно сварити.
В снах літаю до зірок.
- Час вставати, синку!
Тільки мама збудить так
Лагідно дитинку.
 
 
Світанковий сон
А. Бортник
Наснилось, що я сонечко,
Ясне вогонь – вогонечко,
Встаю з-за небокраю
Над горами, над нивами,
Усіх роблю щасливими,
Всіх грію – зігріваю.
 
Та чую голос лагідний
Такий солодко ягідний
У сутінках кімнати.
То мама каже: «Донечко,
Раз ти у мене сонечко,
То вже пора вставати.»
 
Де живе літо.
А. Костецький
У павука хатинка –
Тоненька павутинка.
У коника веселого
Між травами оселя.
У ластівки швидкої
Під нашим підвіконням.
А тепле ніжне літо
Волошками повите,
Посріблене дощами
Живе в очах у мами.
 
 
Сонечкова мама
А. Костецький
Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
 
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
 

Мама
І. Гнатюк
Я прокидаюсь рано,-
Тихенько лежу, не встаю.
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Мати - досвітня пташинка.
Здосвітку віч не зімкне.
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати – то сонечко рідне,
Тепле, ласкаве, земне.
Слово її заповітне
Гріє й тривожить мене.
 
 
Моїй мамі
М. Познанська
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе рідненька,
За усе поцілувати.
 
Весна і мама
І. Жиленко
Якось я спитала у Весни:
- Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
- Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій пам ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: «Ви помічали, може –
Кожна мама із весною схожа».
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці…
 
 
 
Мамине свято
І. Кульська
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі 
Віршика знаю.
Я подарунок
Матусі роблю.
Я свою маму
Дуже люблю.
 
 
Найкращий дарунок
Т.Коломієць
На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків 
Для мами багато.
Найкращий від тата –
Шовкова кофтина.
Од старшого брата – 
Барвиста хустина.
Од діда – картина,
Велика у рамі.
Та мій, мій найбільше 
Сподобався мамі.
Погляньте, який:
На вікні, на осонні
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято
На мамине свято
Я в гості весну 
Запросив у кімнату.
 
Мамине свято
Н.Забіла
Восьме березня настало –
Славне свято всіх жінок, 
І сьогодні ми позвали
Наших мам у дитсадок.
Кожній мамі подарунки
Готували малюки,
Малювали їм малюнки
Вишивали килимки.
Ще й прикрашений квітками
Написали їм плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп ят!»
 
 
Сама в хаті
А. М'ястківський
Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
На базар пішла матуся
В хаті я сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло
І тоді візьмусь за діло.
Підмету гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті, 
Своє ліжко застелю,
Квіти в горшиках поллю.
Заплету я кіски русі
І чекатиму матусі.
 
Хай матуся відпочине
І. Січовик
Як прийду я з дитсадочку,
Нагодую вдома квочку,
Підмету у хаті, в сінях
Принесу теляті сіна.
Хай матуся відпочине,
Щоб не поралась сама.
Бо який же я мужчина,
Якщо помочі нема?
 
Біля кого найтепліше
М. Людкевич
- Біля сонця, - шепоче поле
І стернею небо коле,
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
 
- Біля варти, - каже тато,-
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни земні
На пташиному крилі.
 
Біля печі, - каже дід, -
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
 
- У перині, - дума киця, -
І вуркочеться, і спиться.
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
 
- Біля мами, -кажуть діти, -
Завше радісно, як літом.
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
 
 

Еще смотрите: