Повій, вітре, на Вкраїну


Слова С. Руданського Музика Л. Александрова

 
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі,
— Повій, вітре, опівночі!
 
Між горами там долина,
В тій долині є хатина,
В тій хатині дівчинонька,
Дівчинонька-голубонька.
 
Повій, вітре, тишком-нишком
Над рум'яним, білим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, подивися.
 
Чи спить мила, чи збудилась
Спитай її, з ким любилась,
З ким любилась і кохалась,
І кохати присягалась.
 
Як заб'ється їй серденько,
Як зітхне вона тяженько,
Як заплачуть карі очі,—
Вертай, вітре, опівночі.
 
А якщо мене забула
І другого пригорнула,
То развійся по долині
— Не вертайся з України!..

Еще смотрите: